Інноваційні зміни бібліотек закладів освіти на засадах бенчмаркінгу
Бібліотека Нової української школи: працюємо на майбутнє
Сьогодні, коли зміни в усіх сферах нашого життя стали настільки швидкими, що сприймаються вже як постійний звичний стан, є розуміння того, що бібліотекам необхідно не просто встигати за цими змінами, а йти на випередження. Бібліотеки закладів освіти потребують модернізації, переформатування, осучаснення.
Бібліотека Донецького ОБЛІППО вивчає та впроваджує в роботу різні інноваційні інструменти та технології, нові практики, нові моделі.
Організація бенчмаркінгового проєкту в Донецькій області була стратегічною потребою в умовах реалізації програми «Нова українська школа». Його головна мета полягала в розробленні варіантів моделей шкільних бібліотек та зміні сприймання шкільної бібліотеки як книгосховища на мультифункціональний простір для івентів. Як наслідок, зміна статусу бібліотекаря з традиційного працівника на інформаційно-освітнього менеджера освіти й культури Нової української школи.
Процес бенчмаркінгу нелегкий, але цей маркетинговий інструмент пошуку інновацій у системі післядипломної освіти допомагає виявити, вивчити й адаптувати кращі практики та досвід новаторів для наполегливої праці, знайти еталонні моделі закладів і запозичити найліпші методи роботи.
Відповідно до плану роботи Донецького облІППО з метою ребрендингу бібліотек закладів освіти області, створення їх позитивного іміджу та пошуку передового фахового досвіду Бібліотекою Донецького ОБЛІППО започатковано регіональний бенчмаркінговий проєкт «Інноваційні зміни бібліотек закладів освіти на засадах бенчмаркінгу». Проєкт було розраховано на 3 роки: із січня 2019 р. до грудня 2021 р.
Мета проєкту – проаналізувати роботу бібліотек освітніх установ області, виявити бібліотеки-лідери (або еталони), визначити оптимальні методи та пріоритетні напрями бібліотечної роботи.
Розроблено стратегічний план, сформульовані очікувані результати, методи збору інформації та критерії для еталонного зіставлення. Проєкт було долучено до регіональної програми «Освіта Донеччини», яка добігала кінця у 2020 році, але бібліотечний проєкт було подовжено. У зв'язку з пандемією Covid-19 і переходом роботи бібліотек закладів освіти у дистанційний формат, а згодом внаслідок збройної агресії російської федерації проти України дедлайн проєкту посунувся на 2023 рік.
За період роботи над проєктом підвищилася мотивація бібліотекарів закладів освіти щодо прагнення до змін. Аналіз кількості присутніх бібліотекарів закладів освіти на семінарах і вебінарах показав постійне збільшення відвідувачів: очно – понад 60 осіб, дистанційно – 100 і більше осіб. Бібліотекарі області стали більш зацікавленими в упровадженні інновацій, кращих практик, технологій, методів і прийомів.
В умовах пандемії й трансформації бібліотечної діяльності у дистанційний формат розширився об’єм послуг шкільних бібліотек для всіх учасників освітнього процесу.
Спостерігається прагнення бібліотекарів до перетворення книгарень на бібліотеки нового формату. Враховуючи потреби читачів у модернізованих просторах і для залучення нових відвідувачів бібліотеки почали виконувати деякі функції музеїв, картинних галерей, театрів/кінотеатрів. Бібліотеки закладів освіти (як і будь-яка інша бібліотека) прагнуть бути центром освіти і культури закладу, так званим «третім місцем». Приміщення бібліотек із звичайної книжкової інформаційної зони все частіше перетворюються на зони відпочинку, івент-центри, медіа центри, бібліотечні арт-кафе тощо.
Працівники шкільної бібілотеки приділяють багато часу своїм користувачам − організовують цікаві тренінги, творчі воркшопи, артмайстерні з хендмейду, автограф-сесії на презентаціях книг, читацькі клуби тощо. В бібліотечних фойє, рекреаційних зонах тепер можна, сидячи в кріслах, переглядати періодику, новинки літератури, здійснювати пошук в інтернеті за допомогою технології бездротового доступу до WI-FI. У такому «третьому місці» поєднуються простори – реальний і віртуальний.
Бібліотекарі закладів освіти стали більш креативними, зацікавленими в удосконаленні власних професійних навичок. З кожним роком простежується позитивна динаміка підвищення кваліфікації фахівців бібліотечної справи закладів освіти Донецького регіону.
Почала простежуватися інтеграція шкільних бібліотек до регіонального, національного та світового інформаційно-освітнього простору. Працівники освітянських бібліотек стають активними учасниками всеукраїнських вебінарів, заходів, різних міжнародних проєктів тощо.
Питання щодо проведення ребрендінгу шкільних бібліотек, зміна основних характеристик роботи бібліотеки закладу освіти і закріплення їх у свідомості цільової аудиторії як інформаційного центру ще залишається відкритим, але показники участі бібліотекарів в обласних і всеукраїнських конкурсах та всеукраїнському місячнику шкільних бібліотек з кожним роком дивують. Шкільні бібліотекарі показують високий рівень професіоналізму щодо володіння інформаційно-комунікаційними технологіями, використовують в роботі різні сервіси: Padlet, Linoit, Learnis, LearningApps.org, Paint.NET, Prezi, Thinglink, Kahoot!, Quizizz, JigsawPlanet, Vocaroo, You Tube, Сalameo, Zoho Writer, QR коди, мають сайти на таких платформах, як-от: Wixsite.com, Google сайт, Blogger.com, onlinetestpad.com тощо. Створюють і використовують в роботі лонгріди, віртуальні виставки, 3D книги, відео, презентації, буктрейлери, онлайн-вікторини, квести, квізи, інтерактивні плакати, інфографіку, подкасти, фотографії, сценарії авторських уроків і заходів, комікси, меми тощо.
Бібліотекарі використовують також PR-технології. Це не тільки співпраця з педагогами закладу освіти, в якому вони працюють, а і з позашкільними педагогами, із музейними працівниками, бібліотекарями публічних бібліотек, громадськістю, діячами культури, письменниками, поетами, краєзнавцями, волонтерськими організаціями тощо.
Бібліотекарі області показують високі результати в обласних та Всеукраїнських конкурсах професійної майстерності. Мають сертифікати за участь і призові місця, дипломи переможців та численні грамоти.
Можна сказати, що бібліотечні працівники закладів освіти області роблять виклик певному рівню професіоналізму, щоб розширити функціональність шкільного бібліотекаря до «інформаційного менеджера освіти і культури та соціально-комунікаційного педагога Нової української школи».
